Один із літературних героїв бідкався нехопності неохоплюваного. Так ось я тут після нічного намагання прибирати хату( бо що ж то за справжня гадзиня, в якої пилюка не порана) наштовхнулась через пару днів на купу павутиння у ванній. І згадала про вічне.. Незлим тихим словом, як то кажуть.